віддушина
ВІДДУ́ШИНА, и, ж. Невеликий отвір для обміну повітря, витягання диму, газів і т. ін.
Земляночку викопав Марко під самим дубом.., з дупла проходила оддушина (Стор., І, 1957, 390);
Він тільки кинувся до віддушини в хліві, яка виходила на вулицю, й виглянув звідти (Скл., Карпати, II, 1954, 217).
Словник української мови (СУМ-11)