відділитися —
відділи́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відділитися —
див. відділятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відділитися —
ВІДДІЛИ́ТИСЯ див. відділя́тися.
Словник української мови у 20 томах
відділитися —
ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев.
Словник синонімів української мови
відділитися —
Відділятися, -ляюся, -єшся сов. в. відділитися, -люся, -лишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться.
Словник української мови Грінченка