Значення в інших словниках відділити — відділи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови відділити — див. відділяти. Великий тлумачний словник сучасної мови відділити — ВІДДІЛИ́ТИ див. відділя́ти. Словник української мови у 20 томах відділити — ВІДГОРО́ДЖУВАТИ (парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось або щось від кого-, чого-небудь), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІДМУРО́ВУВАТИ (муром). — Док.: відгороди́ти, відділи́ти, відмурува́ти. Словник синонімів української мови відділити — Відділити, -ся см. відділяти, -ся. Словник української мови Грінченка