Значення в інших словниках
-
відділити —
відділи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
відділити —
ВІДДІЛИ́ТИ див. відділя́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
відділити —
ВІДГОРО́ДЖУВАТИ (парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось або щось від кого-, чого-небудь), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІДМУРО́ВУВАТИ (муром). — Док.: відгороди́ти, відділи́ти, відмурува́ти.
Словник синонімів української мови
-
відділити —
ВІДДІЛИ́ТИ див. відділя́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
відділити —
Відділити, -ся см. відділяти, -ся.
Словник української мови Грінченка