Великий тлумачний словник сучасної мови

відділитися

відділи́тися

див. відділятися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відділитися — відділи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відділитися — ВІДДІЛИ́ТИСЯ див. відділя́тися.  Словник української мови у 20 томах
  3. відділитися — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  4. відділитися — ВІДДІЛИ́ТИСЯ див. відділя́тися.  Словник української мови в 11 томах
  5. відділитися — Відділятися, -ляюся, -єшся сов. в. відділитися, -люся, -лишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться.  Словник української мови Грінченка