відділитися
відділи́тися
див. відділятися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відділитися — відділи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відділитися — ВІДДІЛИ́ТИСЯ див. відділя́тися. Словник української мови у 20 томах
- відділитися — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- відділитися — ВІДДІЛИ́ТИСЯ див. відділя́тися. Словник української мови в 11 томах
- відділитися — Відділятися, -ляюся, -єшся сов. в. відділитися, -люся, -лишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Словник української мови Грінченка