відділитися

Відділятися, -ляюся, -єшся

сов. в. відділитися, -люся, -лишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відділитися — відділи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відділитися — див. відділятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відділитися — ВІДДІЛИ́ТИСЯ див. відділя́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. відділитися — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  5. відділитися — ВІДДІЛИ́ТИСЯ див. відділя́тися. Словник української мови в 11 томах