відділитися
Відділятися, -ляюся, -єшся
сов. в. відділитися, -люся, -лишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відділитися — відділи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відділитися — див. відділятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відділитися — ВІДДІЛИ́ТИСЯ див. відділя́тися. Словник української мови у 20 томах
- відділитися — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- відділитися — ВІДДІЛИ́ТИСЯ див. відділя́тися. Словник української мови в 11 томах