відділятися
відділя́тися
-яюся, -яєшся, недок., відділитися, -ілюся, -ілишся, док.
1》 Відриватися від цілого або того, до чого приєднане, прикріплене; відставати.
2》 Відокремлюватися, виділятися із складу кого-, чого-небудь.
3》 Відокремлюючись, відходити, віддалятися від кого-, чого-небудь; відсторонятися.
4》 рідко. Вирізнятися на тлі чого-небудь, відрізнятися кольором від чогось.
5》 Беручи частину спільного майна, землі, переходити на самостійне господарювання.
6》 чим. Бути відокремленим, відгородженим від чогось чим-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відділятися — відділя́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відділятися — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, ВІДДІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДДІЛИ́ТИСЯ, ілю́ся, і́лишся, док. 1. Відриватися від цілого або того, до чого приєднане, прикріплене; відставати. Словник української мови у 20 томах
- відділятися — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- відділятися — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДДІЛИ́ТИСЯ, ілю́ся, і́лишся, док. 1. Відриватися від цілого або того, до чого приєднано, прикріплене; відставати. Скреготали цвяхи, відділяючись од сухого дерева (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах