відділятися

ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, ВІДДІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДДІЛИ́ТИСЯ, ілю́ся, і́лишся, док.

1. Відриватися від цілого або того, до чого приєднане, прикріплене; відставати.

З пуху відділювався щонайдрібніший пушок, сідав на бровах і на сивій голові бабуні (Б. Лепкий);

Скреготали цвяхи, відділяючись од сухого дерева (М. Стельмах);

Хвіст ящірки відділяється в результаті різкого скорочення мускулатури (з наук.-попул. літ.).

2. Відокремлюватися, виділятися зі складу кого-, чого-небудь.

Щоб добре відділялась сметана від молока, дерев'яний посуд випарювали в настої кропиви (з наук. літ.);

Дистилювання, щоправда, прискорилось, але бензол не відділився начисто від обох інших фракцій (Ю. Шовкопляс).

3. Відокремлюючись, відходити, віддалятися від кого-, чого-небудь; відсторонятися.

Біля вітряка ні душі. Та ось із затінку, з-під крил, відділяються дві постаті й, щоб нам їх видніше було, виходять на саму дорогу... (О. Гончар);

Валка душ з п'ять відділилася від громади і напрямилась до шинку (Панас Мирний);

З Микитою тим часом одділилося кілька парубків і пішли гуртом на другу вулицю (Б. Грінченко);

Враз од стіни відділилась біла фігура (М. Коцюбинський);

Показалося три кораблі, Відділилася шлюпка від них (П. Воронько);

Сергій одділився од людей і, скрушно похиливши голову та прислухаючись до своїх кроків, – так йому легше було не збитися з дороги – пішов до села (Микита Чернявський).

4. рідко. Виділятися на тлі чого-небудь, відрізнятися кольором від чогось.

Вся підлога, пофарбована чи смолою, чи мазутою [мазутом], але без жодної запахучості, різко відділялася від білих стін кімнати (Т. Осьмачка);

Небо було покрите легким туманом і помітно відділялося від моря ген-ген десь на обрії (Ю. Збанацький).

5. Беручи частину спільного майна, землі, переходити на самостійне господарювання.

– Як же, Карпе, тепер буде у нас з хазяйством? Чи тільки Мотря одділить свої горшки, чи й ти думаєш одділятися з худобою та з полем? (І. Нечуй-Левицький).

6. чим. Бути відокремленим, відгородженим від чогось чим-небудь.

Один город одділяється од другого тільки рядком верб або межами (І. Нечуй-Левицький);

Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки [Василь] знайшов хвіртку, увійшов до саду (Г. Хоткевич);

Усі бадьорилися, .. вдоволені з того, що є така сподіванка: узяти в антів усе, що можна взяти мечем та сулицею, відділитися від них широкою, гейби море, рікою і там, за рікою, почувати себе ситими та вдоволеними з ситості (Д. Міщенко).