віддільник

ВІДДІ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Речовина, що сприяє виділенню з чого-небудь іншої речовини.

Значення в інших словниках

1. віддільник — відді́льник іменник чоловічого роду речовина  Орфографічний словник української мови
2. віддільник — -а, ч., спец. Речовина, що сприяє виділенню з чого-небудь іншої речовини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віддільник — ВІДДІ́ЛЬНИК, ч., спец. 1. род. а. Пристрій для виділення чого-небудь з іншого середовища чи речовини; відділювач. Для запобігання потраплянню рідини в компресор необхідно встановити на всмоктувальному трубопроводі спеціальний віддільник (з наук.-техн.  Словник української мови у 20 томах