відживний
ВІДЖИВНИ́Й, а́, е́. Який відживляє (в 3 знач.).
Ще довго Орест і Огей чули енергійні вигуки, музику за вікном свого приміщення, де пахло свіжою фарбою, вапном нової будови, і все це разом відживною свіжістю впливало на обох приятелів (Досв., Вибр., 1959, 300).
Словник української мови (СУМ-11)