відки

ВІ́ДКИ, присл., діал. Звідки.

Після страшенного зворушення я.. не знав, де я, що зо мною діється й відки я тут узявся (Фр., II, 1950, 63);

— Відки Зоня знає, з якої вона хати? (Л. Укр., III, 1952, 654).

Значення в інших словниках

1. відки — пр., звідки, <�з>відкіля, <�з>відкіль, з яких сторін <�країв>.  Словник синонімів Караванського
2. відки — присл., діал. Звідки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відки — ВІ́ДКИ, присл., розм. Те саме, що зві́дки. Після страшенного зворушення я .. не знав, де я, що зо мною діється й відки я тут узявся (І. Франко); – Відки Зоня знає, з якої вона хати?...  Словник української мови у 20 томах
4. відки — ві́дки звідки (Лучук) (ст): Відки ти знаєш, що завтра від'їжджаю, я це хотіла затримати в таємниці (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. відки — Ві́дки, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. відки — Відки нар. = відкіль. Відки йдете? — З під Дунаю. Гол. І. 98.  Словник української мови Грінченка