відклик

ВІ́ДКЛИК, у, ч.

1. тільки одн. Дія за знач. відкли́кати 1, 2.

Судді і народні засідателі можуть бути достроково позбавлені своїх повноважень не інакше, як за відкликом виборців або органу, що їх обрав (Наука.., 8, 1960, 9);

Та й велике враження на нього справив взагалі відклик загону на охорону залізниці (Крот., Сини.., 1948, 385).

2. Те саме, що ві́дгук 2.

Стулив [Чіпка] пальці, приложив до рота й завив, як пугач. ..Нігде ні одклику, ні одгомону (Мирний, II, 1954, 221).

Значення в інших словниках

1. відклик — ві́дклик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. відклик — -у, ч. 1》 тільки одн. Дія за знач. відкликати 1), 2). Відклик акцій — викуп компанією своїх акцій після завчасного повідомлення їх власників. Відклик позики — виплата позики у бідь-який час за бажанням кредитора або боржника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відклик — ВІ́ДКЛИК, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. відкли́кати 2. Та й велике враження на нього справив взагалі відклик загону на охорону залізниці (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. відклик — див. луна  Словник синонімів Вусика
5. відклик — ВІ́ДГУК (відповідь на чий-небудь поклик, звертання), ВІ́ДКЛИК. — Христе! доню! — гукав він, і його голос гучно розкотився по садкові. Він стояв, дожидаючи одгуку (Панас Мирний); Стулив (Чіпка) пальці, приложив до рота й завив, як пугач.. Нігде ні одклику, ні одгомону (Панас Мирний).  Словник синонімів української мови