відклик
ВІ́ДКЛИК, у, ч.
1. тільки одн. Дія за знач. відкли́кати 1, 2.
Судді і народні засідателі можуть бути достроково позбавлені своїх повноважень не інакше, як за відкликом виборців або органу, що їх обрав (Наука.., 8, 1960, 9);
Та й велике враження на нього справив взагалі відклик загону на охорону залізниці (Крот., Сини.., 1948, 385).
2. Те саме, що ві́дгук 2.
Стулив [Чіпка] пальці, приложив до рота й завив, як пугач. ..Нігде ні одклику, ні одгомону (Мирний, II, 1954, 221).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відклик — ві́дклик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відклик — -у, ч. 1》 тільки одн. Дія за знач. відкликати 1), 2). Відклик акцій — викуп компанією своїх акцій після завчасного повідомлення їх власників. Відклик позики — виплата позики у бідь-який час за бажанням кредитора або боржника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відклик — ВІ́ДКЛИК, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. відкли́кати 2. Та й велике враження на нього справив взагалі відклик загону на охорону залізниці (Є. Словник української мови у 20 томах
- відклик — див. луна Словник синонімів Вусика
- відклик — ВІ́ДГУК (відповідь на чий-небудь поклик, звертання), ВІ́ДКЛИК. — Христе! доню! — гукав він, і його голос гучно розкотився по садкові. Він стояв, дожидаючи одгуку (Панас Мирний); Стулив (Чіпка) пальці, приложив до рота й завив, як пугач.. Нігде ні одклику, ні одгомону (Панас Мирний). Словник синонімів української мови