1. Словник української мови у 20 томах

відклик

ВІ́ДКЛИК, у, ч.

1. тільки одн. Дія за знач. відкли́кати 2.

Та й велике враження на нього справив взагалі відклик загону на охорону залізниці (Є. Кротевич);

Має бути розроблений чіткий порядок відклику народних депутатів, депутатів місцевих рад та голів сільських, селищних, міських рад у разі невиконання ними своїх обов'язків (з публіц. літ.).

2. Те саме, що ві́дгук 2.

Стулив [Чіпка] пальці, приложив до рота й завив, як пугач .. Нігде ні одклику, ні одгомону (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відклик — ві́дклик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відклик — -у, ч. 1》 тільки одн. Дія за знач. відкликати 1), 2). Відклик акцій — викуп компанією своїх акцій після завчасного повідомлення їх власників. Відклик позики — виплата позики у бідь-який час за бажанням кредитора або боржника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відклик — див. луна Словник синонімів Вусика
  4. відклик — ВІ́ДГУК (відповідь на чий-небудь поклик, звертання), ВІ́ДКЛИК. — Христе! доню! — гукав він, і його голос гучно розкотився по садкові. Він стояв, дожидаючи одгуку (Панас Мирний); Стулив (Чіпка) пальці, приложив до рота й завив, як пугач.. Нігде ні одклику, ні одгомону (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
  5. відклик — ВІ́ДКЛИК, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. відкли́кати 1, 2. Судді і народні засідателі можуть бути достроково позбавлені своїх повноважень не інакше, як за відкликом виборців або органу, що їх обрав (Наука.. Словник української мови в 11 томах