1. Словник української мови в 11 томах

відклигати

ВІДКЛИ́ГАТИ, аю, аєш, док., розм. Набратися сил після хвороби чи втоми; видужати.

Відкликавши трохи, я почав розшукувати Катерину Чубенко (Збан., Любов, 1957, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відклигати — відкли́гати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відклигати — -аю, -аєш, док., розм. Набратися сил після хвороби чи втоми; видужати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відклигати — ВІДКЛИ́ГАТИ див. відкли́гувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відклигати — див. одужувати Словник синонімів Вусика
  5. відклигати — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. Словник синонімів української мови