1. Словник української мови у 20 томах

відклигати

ВІДКЛИ́ГАТИ див. відкли́гувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відклигати — відкли́гати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відклигати — -аю, -аєш, док., розм. Набратися сил після хвороби чи втоми; видужати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відклигати — див. одужувати Словник синонімів Вусика
  4. відклигати — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. Словник синонімів української мови
  5. відклигати — ВІДКЛИ́ГАТИ, аю, аєш, док., розм. Набратися сил після хвороби чи втоми; видужати. Відкликавши трохи, я почав розшукувати Катерину Чубенко (Збан., Любов, 1957, 76). Словник української мови в 11 томах