відкозиряти

ВІДКОЗИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. Приклавши руку до козирка, віддати честь по-військовому.

Він відкозиряв військовим і відрекомендувався: — Старший лейтенант Бариль (Трубл., II, 1955, 297);

Сержант.., відкозирявши за статутом, глухим голосом промовив: — Ваш наказ виконано, товаришу лейтенант (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 95).

Значення в інших словниках

1. відкозиряти — відкозиря́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відкозиряти — -яю, -яєш, док., розм. Приклавши руку до козирка, віддати честь по-військовому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкозиряти — ВІДКОЗИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. Приклавши руку до козирка, віддати честь по-військовому. Він відкозиряв військовим і відрекомендувався: – Старший лейтенант Бариль (М.  Словник української мови у 20 томах