відкопилювати

ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКОПИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Випинати (губи).

— Ех, так там, коли так, і не гарно у діда, — сказала Одарочка, одкопилюючи свою невеличку рожеву губку (Мирний, І, 1954, 205);

Христина перехоплює парубочий погляд, відкопилює припухлі уста і.. бентежиться (Стельмах, І, 1962, 129);

Василько вже позбувся страху і гордовито відкопилив губу (Панч, Гарні хлопці, 1959, 81).

Значення в інших словниках

1. відкопилювати — відкопи́лювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відкопилювати — -юю, -юєш, недок., відкопилити, -лю, -лиш, док., перех., розм. Випинати (губи).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкопилювати — ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКОПИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що, розм. Випинати (губу, губи). – Ех, так там, коли так, і негарно у діда, – сказала Одарочка, одкопилюючи свою невеличку рожеву губку (Панас Мирний); Христина перехоплює парубочий погляд...  Словник української мови у 20 томах
4. відкопилювати — див. настовбурчувати  Словник синонімів Вусика
5. відкопилювати — ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови