відкопилюватися
ВІДКОПИ́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДКОПИ́ЛИТИСЯ, иться, док., розм. Випинатися (про губи).
— А ми то знаємо її [пані] натуру, якщо в неї губа відкопилюється, то буде всім горе (Кочура, Зол. грамота, 1960, 102);
У нього.. відкопилилися губи (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 18).
Словник української мови (СУМ-11)