Словник української мови у 20 томах

відкопилюватися

ВІДКОПИ́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДКОПИ́ЛИТИСЯ, иться, док., розм.

Випинатися (про губу, губи).

– А ми то знаємо її [пані] натуру, якщо в неї губа відкопилюється, то буде всім горе (П. Кочура);

Уста його різко відкопилилися злобним прикривленим [скривленим] кружком (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відкопилюватися — відкопи́люватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. відкопилюватися — -юється, недок., відкопилитися, -иться, док., розм. Випинатися (про губи).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкопилюватися — ВИПИНА́ТИСЯ (видаватися, виступати наперед, убік під час напруження, руху), ВІДДИМА́ТИСЯ, ВІДДУВА́ТИСЯ, П'ЯСТИ́СЯ рідше, ПНУ́ТИСЯ рідше; ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (також назад); ВІДКОПИ́ЛЮВАТИСЯ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИСЯ розм. (звич. про губи). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. відкопилюватися — ВІДКОПИ́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДКОПИ́ЛИТИСЯ, иться, док., розм. Випинатися (про губи). — А ми то знаємо її [пані] натуру, якщо в неї губа відкопилюється, то буде всім горе (Кочура, Зол. грамота, 1960, 102); У нього.. відкопилилися губи (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 18).  Словник української мови в 11 томах