відкрито
ВІДКРИ́ТО, Присл. до відкри́тий 7-9.
З-під трохи навислих брів сіро-голубі очі його дивились відкрито і ясно (Ільч., Серце жде, 1939, 308);
[Д. Жуан:] Адже, приходячи до вас одкрито, я чув одно: "Сеньйора не приймає" (Л. Укр., III, 1952, 393);
— Думаю, будемо голосувати, як завжди, відкрито (Кучер, Трудна любов, 1960, 487).
Словник української мови (СУМ-11)