відлиск

ВІ́ДЛИСК, у, ч. Те саме, що ві́дблиск 1.

Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (Н.-Лев., II, 1956, 399);

В плиті жваво потріскує,.. відлиски полум’я весело танцюють під лавою на купі жовтих качанів кукурудзи (Вирган, В розп. літа, 1959, 294).

Значення в інших словниках

1. відлиск — ві́длиск іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. відлиск — -у, ч. Те саме, що відблиск 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлиск — ВІ́ДЛИСК, у, ч. 1. Те саме, що ві́дблиск 1. Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (І. Нечуй-Левицький); В плиті жваво потріскує, .. відлиски полум'я весело танцюють під лавою на купі жовтих качанів кукурудзи (І.  Словник української мови у 20 томах
4. відлиск — ВІДТІ́НОК (один із різновидів відповідного кольору за ступенем яскравості; додаткове забарвлення на тлі основного), ВІДЛИ́В, ПІВТО́Н, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, ВІ́ДЛИСК, ПЕРЕЛИ́В, ВІ́ДТІНЬ діал., СУ́ТІНКИ рідше.  Словник синонімів української мови
5. відлиск — Ві́длиск, -ку; -лиски, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. відлиск — Відлиск, -ку м. Отблескъ. Тільки одлиск червонястий лайнув по білих стінах. Левиц. І. 26.  Словник української мови Грінченка