відлиск
ВІДТІ́НОК (один із різновидів відповідного кольору за ступенем яскравості; додаткове забарвлення на тлі основного), ВІДЛИ́В, ПІВТО́Н, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, ВІ́ДЛИСК, ПЕРЕЛИ́В, ВІ́ДТІНЬ діал., СУ́ТІНКИ рідше. Села, заховані в садах, гаї вигравали всіма відтінками зелені (В. Гжицький); Сірі тіні набрали блакитних та рожевих відтінків (Ю. Яновський); Ось уже затремтів рожевий, з перловим відливом схід (М. Стельмах); Зір полонили і чарували ніжні півтони — тьмяно-білі і сині... (Т. Масенко); Кучері.. на диво чорні, з синюватим вилиском (О. Донченко); Цвітуть Карпати восени, грають переливами всіх барв, ще краще, ніж весною (В. Кучер); Кожний тон і кожний відтінь — се момент один, промінчик (І. Франко); Все було залите таким гарячим маревом і прикрите таким легким сивим туманом, що всі сутінки, всі кольори ніби зливались докупи (І. Нечуй-Левицький).
ВІ́ДБЛИСК (сяяння відбитого світла на якій-небудь поверхні), ВІ́ДЛИСК, ВІ́ДСВІТ, ПОПА́Л рідко. Відблиски сонця з води сліпили її (Ю. Яновський); В плиті жваво потріскує,.. відлиски полум'я весело танцюють під лавою (І. Вирган); На чорну.. клуню падали відсвіти далекої заграви (Григорій Тютюнник); Гарячий попал од вогню сяяв на її обличчі, одбивався в очах (О. Кундзич). — Пор. 1. блиск.
Словник синонімів української мови