Словник української мови в 11 томах

відлунити

ВІДЛУНИ́ТИ див. відлу́нювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відлунити — відлуни́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відлунити — див. відлунювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлунити — ВІДЛУНИ́ТИ див. відлу́нювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відлунити — ВІДЛУ́НЮВАТИ (про звук — віддаватися луною), ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИ, ВІДДАВА́ТИСЯ, ВІДГУ́КУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ, ОКЛИКА́ТИСЯ розм. — Док.  Словник синонімів української мови