відлунити

ВІДЛУНИ́ТИ див. відлу́нювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлунити — відлуни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відлунити — див. відлунювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлунити — ВІДЛУНИ́ТИ див. відлу́нювати. Словник української мови у 20 томах
  4. відлунити — ВІДЛУ́НЮВАТИ (про звук — віддаватися луною), ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИ, ВІДДАВА́ТИСЯ, ВІДГУ́КУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ, ОКЛИКА́ТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови