відлунити

відлуни́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлунити — див. відлунювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відлунити — ВІДЛУНИ́ТИ див. відлу́нювати. Словник української мови у 20 томах
  3. відлунити — ВІДЛУ́НЮВАТИ (про звук — віддаватися луною), ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИ, ВІДДАВА́ТИСЯ, ВІДГУ́КУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ, ОКЛИКА́ТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  4. відлунити — ВІДЛУНИ́ТИ див. відлу́нювати. Словник української мови в 11 томах