відлунити
відлуни́ти
див. відлунювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлунити — відлуни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відлунити — ВІДЛУНИ́ТИ див. відлу́нювати. Словник української мови у 20 томах
- відлунити — ВІДЛУ́НЮВАТИ (про звук — віддаватися луною), ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИ, ВІДДАВА́ТИСЯ, ВІДГУ́КУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ, ОКЛИКА́ТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови
- відлунити — ВІДЛУНИ́ТИ див. відлу́нювати. Словник української мови в 11 томах