відлунити

відлуни́ти

див. відлунювати.

Значення в інших словниках

1. відлунити — відлуни́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відлунити — ВІДЛУНИ́ТИ див. відлу́нювати.  Словник української мови у 20 томах
3. відлунити — ВІДЛУ́НЮВАТИ (про звук — віддаватися луною), ВІДЛУ́НЮВАТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИ, ВІДДАВА́ТИСЯ, ВІДГУ́КУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ, ОКЛИКА́ТИСЯ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
4. відлунити — ВІДЛУНИ́ТИ див. відлу́нювати.  Словник української мови в 11 томах