відлучення

ВІДЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відлучи́ти й відлучи́тися 1, 2.

У 1912 році академік А. А. Марксе надіслав до Найсвятішого синоду прохання про відлучення його від церкви (Наука.., 2, 1958, 41);

В цій праці подаються вказівки про гігієну дітей від часу відлучення дитини до 5-6 років (Пік. гігієна, 1954, 19).

Значення в інших словниках

1. відлучення — відлу́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відлучення — -я, с. Дія за знач. відлучити й відлучитися 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлучення — ВІДЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відлучи́ти і відлучи́тися 1, 2. Після довгої розмови і прийняття Генріхом ганебних умов Папа зняв відлучення (П. Загребельний); У 1912 році академік А.  Словник української мови у 20 томах