1. Словник української мови в 11 томах

відлучення

ВІДЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відлучи́ти й відлучи́тися 1, 2.

У 1912 році академік А. А. Марксе надіслав до Найсвятішого синоду прохання про відлучення його від церкви (Наука.., 2, 1958, 41);

В цій праці подаються вказівки про гігієну дітей від часу відлучення дитини до 5-6 років (Пік. гігієна, 1954, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлучення — відлу́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відлучення — -я, с. Дія за знач. відлучити й відлучитися 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлучення — ВІДЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відлучи́ти і відлучи́тися 1, 2. Після довгої розмови і прийняття Генріхом ганебних умов Папа зняв відлучення (П. Загребельний); У 1912 році академік А. Словник української мови у 20 томах