відлучення

відлу́чення

-я, с.

Дія за знач. відлучити й відлучитися 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлучення — відлу́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відлучення — ВІДЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відлучи́ти і відлучи́тися 1, 2. Після довгої розмови і прийняття Генріхом ганебних умов Папа зняв відлучення (П. Загребельний); У 1912 році академік А. Словник української мови у 20 томах
  3. відлучення — ВІДЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відлучи́ти й відлучи́тися 1, 2. У 1912 році академік А. А. Марксе надіслав до Найсвятішого синоду прохання про відлучення його від церкви (Наука.. Словник української мови в 11 томах