відлічений

ВІДЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відлічи́ти;

// У знач. прикм.

Траплялися їй такі молотники, що ховали в кулі невимолочене жито жменями або вменшали одлічені снопи, одкидаючи в засторонок (Барв., Опов.., 1902, 309).

Значення в інших словниках

1. відлічений — відлі́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відлічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відлічити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлічений — ВІДЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відлічи́ти. Траплялися їй такі молотники, що ховали в кулі невимолочене жито жменями або вменшали одлічені снопи, одкидаючи в засторонок (Ганна Барвінок)...  Словник української мови у 20 томах