відлічений

відлі́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відлічити.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. відлічений — відлі́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відлічений — ВІДЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відлічи́ти. Траплялися їй такі молотники, що ховали в кулі невимолочене жито жменями або вменшали одлічені снопи, одкидаючи в засторонок (Ганна Барвінок)...  Словник української мови у 20 томах
3. відлічений — ВІДЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відлічи́ти; // У знач. прикм. Траплялися їй такі молотники, що ховали в кулі невимолочене жито жменями або вменшали одлічені снопи, одкидаючи в засторонок (Барв., Опов.., 1902, 309).  Словник української мови в 11 томах