Великий тлумачний словник сучасної мови

відлічити

відлічи́ти

див. відлічувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відлічити — відлічи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відлічити — ВІДЛІЧИ́ТИ див. відлі́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. відлічити — ВІДРАХО́ВУВАТИ (внаслідок підрахунку відокремлювати частину від чого-небудь), ВІДЛІ́ЧУВАТИ. — Док.: відрахува́ти, відлічи́ти. Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю.  Словник синонімів української мови
  4. відлічити — ВІДЛІЧИ́ТИ див. відлі́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. відлічити — Відлічити, -ся см. відлічувати, -ся.  Словник української мови Грінченка