відлічити

відлічи́ти

див. відлічувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлічити — відлічи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відлічити — ВІДЛІЧИ́ТИ див. відлі́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. відлічити — ВІДРАХО́ВУВАТИ (внаслідок підрахунку відокремлювати частину від чого-небудь), ВІДЛІ́ЧУВАТИ. — Док.: відрахува́ти, відлічи́ти. Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Словник синонімів української мови
  4. відлічити — ВІДЛІЧИ́ТИ див. відлі́чувати. Словник української мови в 11 томах
  5. відлічити — Відлічити, -ся см. відлічувати, -ся. Словник української мови Грінченка