відлічити
відлічи́ти
див. відлічувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлічити — відлічи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відлічити — ВІДЛІЧИ́ТИ див. відлі́чувати. Словник української мови у 20 томах
- відлічити — ВІДРАХО́ВУВАТИ (внаслідок підрахунку відокремлювати частину від чого-небудь), ВІДЛІ́ЧУВАТИ. — Док.: відрахува́ти, відлічи́ти. Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Словник синонімів української мови
- відлічити — ВІДЛІЧИ́ТИ див. відлі́чувати. Словник української мови в 11 томах
- відлічити — Відлічити, -ся см. відлічувати, -ся. Словник української мови Грінченка