1. Словник української мови Грінченка

відлічити

Відлічити, -ся

см. відлічувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлічити — відлічи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відлічити — див. відлічувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлічити — ВІДЛІЧИ́ТИ див. відлі́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відлічити — ВІДРАХО́ВУВАТИ (внаслідок підрахунку відокремлювати частину від чого-небудь), ВІДЛІ́ЧУВАТИ. — Док.: відрахува́ти, відлічи́ти. Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Словник синонімів української мови
  5. відлічити — ВІДЛІЧИ́ТИ див. відлі́чувати. Словник української мови в 11 томах