відмолювати
ВІДМО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДМОЛИ́ТИ, олю́, о́лиш, док., перех., церк. Молитвами випрошувати прощення за гріхи.
Навіть обіцяла [Явдоха] піти.. на відпуст відмолювати гріхи свої й доччині (Коцюб., І, 1955, 57);
— Підеш у монастир, Лукіє, відмолиш і свої і мої гріхи (Донч., III, 1956, 153).
Словник української мови (СУМ-11)