відмінений
ВІДМІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відміни́ти.
А тут стояв трохи відмінений зовні, але, без сумніву, той же самий Преображенський, якого і боялися, і слухалися, і ненавиділи (Ле, Міжгір’я, 1953, 388).
Словник української мови (СУМ-11)