1. Словник української мови в 11 томах

відмінений

ВІДМІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відміни́ти.

А тут стояв трохи відмінений зовні, але, без сумніву, той же самий Преображенський, якого і боялися, і слухалися, і ненавиділи (Ле, Міжгір’я, 1953, 388).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмінений — відмі́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відмінений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмінити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмінений — ВІДМІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відміни́ти. З найдавніших часів у чоловіка двоїться це почуття до померлого – стара прив'язаність, любов до недавнього близького і жах перед відміненим єством (М. Словник української мови у 20 томах