відносини
ВІДНО́СИНИ, син, мн. Стосунки, зв’язки, взаємини між ким-небудь.
Здавалося, що цей розділ вплинув корисно на відносини між братами (Фр.,VI, 1951, 248);
— Якщо навіть так, то хіба це може впливати на особисті відносини? (Гур., Новели, 1951, 102);
// до кого, заст. Ставлення, прояв почуттів.
Мої відносини до панни Алелі тривожать мене (Коцюб., II, 1955, 254);
В її відносинах до старшого брата і сестри чується глухий антагонізм (Л. Укр., III, 1952, 718).
◊ Виробни́чі відно́сини див. виробни́чий;
Економі́чні відно́сини див. економі́чний;
Суспі́льні відно́сини див. суспі́льний.
Словник української мови (СУМ-11)