відомчий
ВІ́ДОМЧИЙ, а, е.
1. Стос. до відомства.
Перебудова керівництва народним господарством дасть можливість швидко усунути хиби, які є в роботі промисловості і в будівництві, ліквідувати відомчі бар’єри (Рад. Укр., 1.VI, 1957, 1);
Господарства відомчого значення.
2. Обмежений інтересами тільки свого відомства, установи.
Відомчий підхід до справи.
Словник української мови (СУМ-11)