відомщення
ВІДО́МЩЕННЯ, ВІДІ́МЩЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. відомсти́ти.
Турецька куля пронизала йому [кошовому] тіло.. А слідом за цим, як відомщення ворогам, з сусіднього дуба пролунав гарматний постріл (Добр., Очак. розмир, 1965, 114).
Словник української мови (СУМ-11)