відомщення
ВІДО́МЩЕННЯ, ВІДІ́МЩЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. відомсти́ти.
Турецька куля пронизала йому [кошовому] тіло.. А слідом за цим, як відомщення ворогам, з сусіднього дуба пролунав гарматний постріл (Добр., Очак. розмир, 1965, 114).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відомщення — відо́мщення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- відомщення — відімщення, -я, с., рідко. Дія за знач. відомстити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відомщення — ВІДО́МЩЕ́ННЯ, ВІДІ́МЩЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. відомсти́ти, відімсти́ти і відомсти́тися, відімсти́тися. Турецька куля пронизала йому [кошовому] тіло .. А слідом за цим, як відомщення ворогам, з сусіднього дуба пролунав гарматний постріл (С. Словник української мови у 20 томах