відпарювати
ВІДПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПА́РИТИ, рю, риш, док., перех.
1. Пом’якшувати що-небудь, діючи на нього парою.
Тепер одпар лозину та й гни її (Сл. Гр.);
// Діючи парою на щось, відривати, відклеювати.
Відпарити марку від (з) конверта.
2. рідко. Відмивати що-небудь, тримаючи в гарячій воді.
— Сорочка, правда, в мене завжди чиста, а от рук, відколи війна, вже не встигаю відпарювати (Кучер, Чорноморці, 1956, 241).
Словник української мови (СУМ-11)