1. Словник української мови в 11 томах

відпарювати

ВІДПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПА́РИТИ, рю, риш, док., перех.

1. Пом’якшувати що-небудь, діючи на нього парою.

Тепер одпар лозину та й гни її (Сл. Гр.);

// Діючи парою на щось, відривати, відклеювати.

Відпарити марку від (з) конверта.

2. рідко. Відмивати що-небудь, тримаючи в гарячій воді.

— Сорочка, правда, в мене завжди чиста, а от рук, відколи війна, вже не встигаю відпарювати (Кучер, Чорноморці, 1956, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпарювати — відпа́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпарювати — -юю, -юєш, недок., відпарити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Пом'якшувати що-небудь, діючи на нього парою. || Діючи парою на щось, відривати, відклеювати. 2》 рідко. Відмивати що-небудь, тримаючи в гарячій воді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпарювати — Випарювати, випарити, повипарювати, запарювати, запарити, позапарювати, напарювати, напарити, понапарювати, обпарювати, обпарити, пообпарювати, опарювати, опарити, поопарити, попарювати, попарити, припарювати, припарити, поприпарювати, спарювати, спарити, поспарювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. відпарювати — ВІДПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПА́РИТИ, рю, риш, док. 1. що. Пом'якшувати що-небудь, діючи на нього парою. Тепер одпар лозину та й гни її (Сл. Гр.); // Діючи парою на щось, відривати, відклеювати. Словник української мови у 20 томах
  5. відпарювати — Відпарювати, -рюю, -єш сов. в. відпарити, -рю, -риш, гл. 1) Распаривать, распарить. Тепер одпарь лозину та й гни її. 2) Только сов. в. Высѣчь, побить. Словник української мови Грінченка