1. Словник української мови Грінченка

відпарювати

Відпарювати, -рюю, -єш

сов. в. відпарити, -рю, -риш, гл.

1) Распаривать, распарить. Тепер одпарь лозину та й гни її.

2) Только сов. в. Высѣчь, побить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпарювати — відпа́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпарювати — -юю, -юєш, недок., відпарити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Пом'якшувати що-небудь, діючи на нього парою. || Діючи парою на щось, відривати, відклеювати. 2》 рідко. Відмивати що-небудь, тримаючи в гарячій воді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпарювати — Випарювати, випарити, повипарювати, запарювати, запарити, позапарювати, напарювати, напарити, понапарювати, обпарювати, обпарити, пообпарювати, опарювати, опарити, поопарити, попарювати, попарити, припарювати, припарити, поприпарювати, спарювати, спарити, поспарювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. відпарювати — ВІДПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПА́РИТИ, рю, риш, док. 1. що. Пом'якшувати що-небудь, діючи на нього парою. Тепер одпар лозину та й гни її (Сл. Гр.); // Діючи парою на щось, відривати, відклеювати. Словник української мови у 20 томах
  5. відпарювати — ВІДПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПА́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Пом’якшувати що-небудь, діючи на нього парою. Тепер одпар лозину та й гни її (Сл. Гр.); // Діючи парою на щось, відривати, відклеювати. Відпарити марку від (з) конверта. 2. рідко. Словник української мови в 11 томах