відпарювати

ВІДПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПА́РИТИ, рю, риш, док.

1. що. Пом'якшувати що-небудь, діючи на нього парою.

Тепер одпар лозину та й гни її (Сл. Гр.);

// Діючи парою на щось, відривати, відклеювати.

Відпарити марку від конверта довго не вдавалося (із журн.).

2. що. Відмивати що-небудь, тримаючи в гарячій воді.

– Сорочка, правда, в мене завжди чиста, а от рук, відколи війна, вже не встигаю відпарювати (В. Кучер).

3. що. Прасувати з використанням пари.

Вироби з пуху прасувати не можна, можна тільки відпарювати в делікатному режимі (з навч. літ.);

Блиску в місцях найбільшого витирання тканини можна позбутися, відпаривши її гарячою праскою через вологу лляну ганчірку (з навч. літ.).

4. тільки док., кого, розм. Дуже побити.

А які ж тут права у цiєї бiдарки-рабинi? Приймати од кожного, хто не схоче, – i регiт, i глум, i зневагу, i бiйку навiть, – так, бiйку, бо по закону i в волостi можуть одпарити! (М. Старицький);

На цьому слові він [Вакула] схопив хвойдину, вперіщив його три рази, і бідолашний чорт чкурнув навтьоки, як дядько, що його допіру одпарив засідатель (М. Рильський, пер. з тв. М. Гоголя).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпарювати — відпа́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпарювати — -юю, -юєш, недок., відпарити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Пом'якшувати що-небудь, діючи на нього парою. || Діючи парою на щось, відривати, відклеювати. 2》 рідко. Відмивати що-небудь, тримаючи в гарячій воді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпарювати — Випарювати, випарити, повипарювати, запарювати, запарити, позапарювати, напарювати, напарити, понапарювати, обпарювати, обпарити, пообпарювати, опарювати, опарити, поопарити, попарювати, попарити, припарювати, припарити, поприпарювати, спарювати, спарити, поспарювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. відпарювати — ВІДПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПА́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Пом’якшувати що-небудь, діючи на нього парою. Тепер одпар лозину та й гни її (Сл. Гр.); // Діючи парою на щось, відривати, відклеювати. Відпарити марку від (з) конверта. 2. рідко. Словник української мови в 11 томах
  5. відпарювати — Відпарювати, -рюю, -єш сов. в. відпарити, -рю, -риш, гл. 1) Распаривать, распарить. Тепер одпарь лозину та й гни її. 2) Только сов. в. Высѣчь, побить. Словник української мови Грінченка