відпуск
ВІ́ДПУСК, у, ч.
1. тільки оди. Дія за знач. відпуска́ти 6.
За допомогою вдосконалених автоматів прискорюється відпуск товарів (Рад. Укр., 19.VI 1957, 1);
Відпуск води підприємствам.
2. розм., рідко. Те саме, що відпу́стка.
Там пробуду днів 2 і додому, бо дуже скучив за Вами і хочу кінець одпуску провести разом (Коцюб., III, 1956, 308);
Матрос Шурка Понеділок.. відгулював відпуск (Смолич, V, 1959, 626).
3. тільки одн., мет. Термічна обробка сталі для зменшення її крихкості.
Відпуск роблять тоді, коли потрібно зменшити крихкість загартованої сталі і ліквідувати внутрішні напруження (Практ. з машинозн., 1957, 107).
Словник української мови (СУМ-11)