відпущеник
ВІДПУ́ЩЕНИК, а, ч., іст. Відпущений на волю, звільнений від рабства або кріпацтва.
Увіходить молодий патрицій Кней Люцій, з ним дуже молодий відпущеник — колишній його раб (Л. Укр., II, 1951, 398).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДПУ́ЩЕНИК, а, ч., іст. Відпущений на волю, звільнений від рабства або кріпацтва.
Увіходить молодий патрицій Кней Люцій, з ним дуже молодий відпущеник — колишній його раб (Л. Укр., II, 1951, 398).
Словник української мови (СУМ-11)